Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница

За своєю логічною природою запитання класифікуються таким чином: • основні запитання, відповіді на які є основою побудови висновків про явища, що вивчаються. • запитання-фільтри ставляться для того, щоб відсіяти некомпетентних осіб при опитуванні з проблем дослідження або ж для того, щоб виділити частину респондентів із всього масиву за мовною ознакою; • контрольні запитання служать для перевірки стійкості, правдивості і несуперечливості відповідей, визначення їх достовірності і щирості. • запитання, які наводять на думку, допомагають респонденту у правильному осмисленні основного запитання, знайти точну відповідь.

За своєю психологічною функцією, яка визначає ставлення респондента до самого факту анкетування і до тих запитань, на які йому треба буде відповідати Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница, останні діляться на:• контактні запитання, які слугують встановленню контакту з респондентом, їх мета - створити інтерес до дослідження, надихнути взяти в ньому участь.• буферні запитання, як правило, починаються із загальної формули: «Як Ви думаєте?»• прямі запитання спрямовані на виявлення ставлення респондента щодо проблеми, яка вивчається, її оцінку з його власної позиції;• опосередковані запитання дозволяють респонденту ніби приховати свою власну позицію і посилити критичний акцент своїх висловлювань.

За характером відповідей на поставлені запитання останні розподіляються на такі види:• відкриті запитання передбачають вільну форму відповіді: «Скажіть, будь-ласка, що могло б сприяти підвищенню Вашого інтересу до політики?»• запитання закритого типу: «Чим Ви займаєтесь Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница у вільний час? Просимо відповісти на ті із нижче перерахованих варіантів, які збігаються з Вашою думкою: ©відвідую рідних і знайомих; ©зустрічаюся з друзями; © слухаю радіо і т. д.»• запитання напівзакритого типу засноване на додаванні до списку відповідей фрази: «Вкажіть інші види занять».• запитання-меню пропонує респонденту вибрати будь-яке поєднання варіантів запропонованих відповідей;• шкальні запитання - відповідь на це запитання дається у вигляді шкали, в якій необхідно відмітити той або інший показник;• дихотомічні запитання: «Чи вірите Ви у гороскопи і астрологічні прогнози?» Відповідь: «Так-Ні».

44. Загальна характеристика спостереження. Його різновиди.

Спостереження - це метод, за допомогою якого відбувається прямареєстрація Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница подій їх свідками. Знання, отримане шляхом спостереження, маєтакі особливості:

• пов'язаність з дослідницькою метою тавизначеними завданнями;

• передбачуваність чіткого планування;

• фіксування отриманої інформації у щоденниках або протоколах;

• необхідність контролю на обґрунтованість та сталість отриманих даних.

Найпоширенішою є класифікація спостережень в залежності відстановища спостерігача на включене та невключене спостереження.

Включене спостереженняпередбачає входження у соціальнесередовище, адаптацію до нього дослідника.

Модифікацією такого спостереження стимулююче спостереження.

Якщо мета дослідження пізнавально-аналітична або практична і передбачає прийняття управлінських рішень, то активне втручання соціолога у події є доцільним. Створюючи нестандартні ситуації, дослідник вивчає реакцію об'єкта спостереження на свої дії, стимулює його діяльність, що дає можливість Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница краще вивчити його стан, побачити те, що неможливе у звичайній ситуації. Перевагами такого спостереження є отримання яскравих, безпосередніхвражень, можливість краще зрозуміти вчинки людей та дії соціальнихспільнот.До недоліків можна віднести те, що дослідник може втратити здатністьоб'єктивно оцінювати ситуацію і перейти на позиції тих, кого вінвивчав.



Невключене спостереженняпередбачаєреєстрацію позиційдослідником, котрий не є членом соціальної групи і спостереження здійснюєніби збоку.В залежності від програми дослідження, його гіпотез, спостереженняможе здійснюватись за орієнтовним планом, що дасть можливістьструктурувати об'єкт, виділити його елементи, якості, функції.Невключене спостереження використовується при дослідженнібуденного життя, де об'єктами є люди, які реагують на поведінкуспостерігача. Для того, щоб звести Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница до мінімуму вплив дослідника на об'єкт,необхідно:

• добитися, щоб люди не знали, що за ними спостерігають або забули проце;

• створити у людей хибне уявлення про мету спостереження.

45. Переваги і недоліки методу спостереження. Типові помилки спостерігача.

Специфіка спостереження як методу збору первинної інформації залежить від здібності аналізувати і відтворювати явище у його цілісності, поставляти різнобічні і достатньо повні відомості. Перевагою спостереження як методу збору інформації є, наявність прямого контакту між дослідником і досліджуваним об'єктом. Його можна використовувати як основний або додатковий метод і з анкетуванням, і з інтерв'ю, і з аналізом документів, і з експериментом. Спільне Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница застосування двох методів часто дає дуже ефективні результати, наприклад, щодо ступеня активності населення в електоральних зборах. Спостереження дозволяє допомагати уникнути впливу респондента на інформацію, але підвищує вплив дослідника, і його попередніх чекань характер отриманої інформації. Зокрема й головна особливість спостереження соціології - нерозривна зв'язок спостерігача з об'єктом, яка накладає відбиток, і з його сприйняття соціальної дійсності, і розуміння суті можна побачити явищ, їх інтерпретації. Серед інших достоїнств спостереження фахівці й називають оперативність отримання, активне продукування гіпотез у ході спостереження. До недоліківспостереження відносять: неможливість охоплення дослідником всієї сукупності явищ, характеризуючи изучаемий процес (особливо тоді не включеного спостереження); труднощі, пов'язані Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница з описом досліджуваних явищ; неможливість уникнути суб'єктивізму в підході до досліджуваним явищам.

46. Типові помилки спостерігача.

При застосуванні методу спостереження соціологічному дослідженні можливі помилки: 1. Спостереження починається без спеціально підготовленої програми, ведеться випадково.2. Виділені ознаки спостереження пов'язані із проблемною ситуацією гіпотезою дослідження.3. До складу реєстрованих ознак спостереження картку спостереження не ввійшли часто повторні та досить значимі властивості що спостерігається ситуації.4.Не запроваджені обмеження на умови спостереження, і міжнародні спостерігачі зіштовхнулися на ході дослідження з принципово різними ситуаціями.5. Введено лише оціночні або тільки описові категорії спостереження.6. У термінологічному позначення категорій спостереження є двозначність, в таку ж категорію спостереження потрапляють різні Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница класи ознак.7. Не підготовлені й не апробовані методичні документи, й під час збирання цих виникли труднощі реєстрації ознак. 8. Як спостерігачі обрані особи, які пройшли спеціальної підготовки. Не проведено інструктаж спостерігачів, неотрепетирована із нею процедура спостереження.9. Кодування ознак картки спостереження відповідає програмі обробки даних.

Спостереження може бути використане для досягнення різних цілей. По-перше, може бути використано як джерело інформацію про досліджуваному соціальному об'єкті. По-друге, з її допомогою можна отримати роботу додаткові відомостей про досліджуваному об'єкті. По-третє, спостереження здатне б служити у ролі засобів перевірки даних, отриманих іншими методами.

Процес спостереження один із найкорисніших видів Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница збору соціологічною інформації. Найбільшу користь даний метод доставляє у випадках, коли необхідно вивчити індивідуальну і швидку ситуацію, оскільки ключовим словом для спостереження є реальність, що сама собі мається на увазі як правдивість. Нині спеціально організовані спостереження використовуються в різних галузях, проте моніторинг економіки освіти має низку принципових особливостей. Метою моніторингу є створення збору, аналізу та надати інформацію, отображающей стан економіки освіти, яка потрібна на прийняття рішень. Предметом моніторингу економіки освіти є ринки освітніх послуг. У межах моніторингу проводиться стеження учасниками ринків: з одного боку, за споживачами особі учнів (їхнім родинам) і європейських роботодавців, з другого боку, за Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница виробниками – освітніми установами.

47. Сутність інтерв’ю та його різновиди.

1. Інтервю – різновид опитування, спосіб отримання інформації за допомогою усного опитування (бесіди).

Типи інтерв’ю: за ступенем стандартизації інтерв’ю поділяють на:

1. Формалізоване (бесіда за детально розробленою програмою, запитаннями, варіантами відповідей)

2. Напівструктуроване (коли дослідники визначають лише головні питання, довкола яких розгортається бесіда із спонтанним включенням незапланованих раніше питань).

3. Неформалізоване (бесіда без конкретних запитань)

За числом тем:

1. Фокусоване (всебічне обговорення однієї теми)

2. Нефокусоване (бесіда довкола різноманітних тем)

За кількістю респондентів:

1. Індивідуальне – інтерв’ю з однією людиною

2. Групове – бесіда одного інтерв’юера з декількома людьми.

Фокус-групова дискусія – не біл. 10 запитань, трив. 1,5-2 год. Кількість осіб від Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница 6-12, модератор і 4 мікро-групи.

48. Фокус-групове опитування.

Фокусо́ване групове́ інтерв'ю́ - якісний метод дослідження, групове інтерв'ю організоване у вигляді розмови кількох респондентів, зазвичай 6-12 осіб, на задану інтрев'юером-модератором тему. Комунікація відбувається переважно між самими респондентами, а модератор лише направляє розмову в потрібне русло. Метод дозволяє розкрити мотивацію людей, побачити варіанти сприйняття/ставлення до проблеми тощо. Але ніколи не слід забувати, що фокус-група це якісний метод і на його основі не можна робити кількісних висновків.

Ідея виникла в середині XX ст в США. їх передвісниками були так звані вільні інтерв'ю, які активно застосовувалися в американській соціології Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница та психології наприкінці 30-х - поч 40-х р. У таких інтерв'ю заздалегідь задавалася загальна тематика бесіди і певне коло відкритих питань. Першим узагальненням, присвяченим власне сфокусованому груповому інтерв'ю, стала праця Р.Мертона «Фокусовані інтерв'ю» (1956 р.).

Однією з важливих умов для плідного використання сфокусованого групового інтерв'ю є комфортність ситуації перебігу процесу. Важливо, щоб кожний учасник фокус-групи не був обмежений часом для спілкування, відчував увагу до себе, зумів налаштуватися на тему, що цікавить дослідника, мав можливість відпочити під час проведення дискусії.

Дискусія має сфокусований характер. Це означає, що тема дискусії, логіка і форма запитань Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница (кількість яких не має перевищувати десяти) визначаються заздалегідь і фіксуються в інструкції ведучого. Думки учасників взаємодії сприймаються не самі по собі, а у вербальному й невербальному контексті дискусії, адже учасники в ході обміну інформацією можуть не тільки змінювати власну думку, але й коригувати думки один одного.

Групова інтеракція, яка виникає в ході дискусії, дозволяє дослідникові одержати інформацію не просто про те, що думають з приводу тієї чи іншої проблеми, а й про те, чому вони так думають. У процесі дискусії ведучий пропонує підкріпити висловлювання фактами, виходячи з особистого досвіду. Завдяки цьому висловлювання набувають більш-менш обґрунтованого характеру, і це Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница дозволяє дослідникові робити висновки щодо мотивації суджень та дій респондентів.

Виникнення інтеракції в процесі сфокусованого групового інтерв'ю дозволяє також розкрити більш глибокі підвалини психіки учасників - досвід співпереживання та групового сподівання. Одержати такий результат шляхом масового (поштового, телефонного, роздавального та ін.) опитування майже неможливо.

Мета сфокусованого групового інтерв'ю - не досягнення групового консенсусу, а з'ясування напрямків думок кожного із учасників. У сфокусованому груповому інтерв'ю заохочується висловлювання різних кутів зору та будь-якого характеру - як позитивного, так і негативного. Потрібно зазначити, що опитування проводиться не серед експертів, а серед пересічних респондентів. Зазвичай, з однієї теми проводять три-чотири фокус Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница-групи. Практика свідчить, що учасники кожної із груп виявляють не зовсім подібне бачення проблеми, яка аналізується. При порівнянні результатів у всіх фокус-групах з'являється можливість говорити про більш або менш типові підходи, і зробити, з певними застереженнями, висновки щодо їх поширення в інших ситуаціях тощо. В середньому фокус-група триває від 1,5 до 3 годин в залежності від обставин. Недолікомметоду є те, що фокус-група із-за своїх малих розмірів не може бути репрезентативним по відношенню до генеральної сукупності. А вимога гомогенності (однорідності) групи тільки посилює його. Інший недолік обумовлений можливим суб'єктивізмом інтерпретації результатів роботи групи.

Види фокус Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница-групових інтерв'ю.

● Peer-групи (міні-групи); ● Номінальні групи. ● Конфліктні групи. ● Креативні групи. ● Брейнстормінг. ● Десантні групи. ● Delphy-групи.

49. Експертне опитування.

Експертне опитування - це дослідження, що проводиться соціологами з метою вирішення проблем, які потребують оцінок експертів чи компетентних осіб у певній сфері або висококваліфікованих фахівців.

Професійний інтерв’юер високого рівня проводить експертне опитування за складеним сценарієм обговорення досліджуваної теми. Бесіда записується на диктофон, а потім всі записи розшифровуються і аналізуються. Експертів багато не буває, тому репрезентації як такої у даному виді опитування не існує. Розмір вибірки визначається темою і завданнями і зазвичай становить 15-20 експертів або менше (у випадку, якщо Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница коло осіб-експертів вузьке і вже «замкнулося»). У даному випадку діють принципи досяжності експерта і його компетенції.

Особливості даного методу:

1.Мета експертного опитування полягає в отриманні необхідної інформації, відображеної в знаннях, думках і оцінках респондентів, які є компетентними особами, що мають глибокі знання про предмет або об’єкт дослідження та мають цінний практичний досвід у певній сфері.

2.Пошук тієї інформації, яка необхідна клієнту для прогнозування, прийняття важливого управлінського рішення, для формування стратегічних цілей, моніторингу стану певного об’єкту чи галузі, і яка є тільки у людей, що професійно пов’язані з досліджуваною проблематикою або розбираються в специфічних питаннях.

3.Ретельного Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница відбору учасників: тільки тих, хто цілком заслуговує статусу компетентної особи в даній області.

4.Робота з експертами може бути побудована не лише у вигляді простого інтерв’ю чи розмови, але і у вигляді фокусування в групі, мозкового штурму, методу Дельфі, що вимагають спеціальних навичок проведення.

Недоліки даного методу: складність підбору експертів щодо певної соціологічної проблеми або навіть їх відсутність.

(2).До основних видів експертного опитування слід віднести анкетування, інтерв'ю, «мозкову атаку», дискусії, поради, ділові ігри. Експертне опитування використовують на всіх етапах організації соціологічного дослідження - від розробки теоретичного розділу програми дослідження (формулювання проблеми, визначення цілей, завдань, гіпотез, побудова шкал вимірювання) до її реалізації, перевірки Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница отриманих результатів, розробки рекомендацій.

50. Сутність соціології сім’ї: об’єкт, предмет.

Сім'я - це один із найдавніших соціальних інститутів. В усі часи сім'я була і залишається найважливішим соціальним інститутом суспільства. Взаємовідносини сім'ї із суспільством вивчає спеціальна соціологічна теорія соціологія сім'ї. Соціологія сім'ї - галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім'ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.

Об'єктом галузі є сім'я як соціальний інститут та мала соціальна група, а предметом- закономірності функціонування сімейно-шлюбних стосунків у соціальній системі.

При розгляді сім'ї як соціального інституту вивчаються: суспільна Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница свідомість у сфері шлюбно-сімейних стосунків; узагальнені характеристики сімейної поведінки окремих груп населення за різноманітних економічних та культурних умов; вплив суспільних потреб на характер відносин та спосіб життя сім'ї; причини та наслідки недостатньо високої ефективності функціонування інституту сім'ї за тих чи інших умов; соціальний механізм зміни сімейних норм та цінностей; ефективність реалізації інститутом сім'ї своїх основних функцій у різних політичних, соціально-економічних та культурних умовах і т.д. Загалом, сім'ю як соціальний інститут ми аналізуємо тоді, коли особливо важливо з'ясувати, наскільки спосіб життя сім'ї, її функціонування в певних межах відповідають чи не Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница відповідають тим чи іншим сучасним потребам суспільства. Крім того, модель соціального інституту дуже важлива для прогнозування майбутніх змін сім'ї.

Дослідження сім'ї як малої соціальної групи орієнтується на вивчення умов формування, структури та етапів розвитку сучасної сім'ї; на розподіл обов'язків у сім'ї; причини та мотиви розлучень; умови життя сім'ї.

За класифікацією американського соціолога Г. Кристонсена соціологія сім'ї пройшла такі етапи становлення та розвитку:

● "перед дослідницький" етап (від античності до середини XIX ст.) - присвячений опису у фольклорі та художній літературі сімейних норм та традицій;

● етап "соціального дарвінізму" (др пол 19 ст. - поч 20 ст.) - вчені вивчали еволюцію сім Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница'ї як соціального інституту, формували понятійний апарат соціології сім'ї;

● етап "спонтанної науки" (перша половина XX ст.) - характеризується накопиченням емпіричних даних щодо різноманітних форм шлюбно-сімейних відносин;

● етап планомірної побудови теорій (із середини XX ст. до сьогодні) - характерна певна систематизація знань у дослідженнях шлюбу та сім'ї, спроби аналізу перспектив розвитку сім'ї .

Предметом соціології сім’ї є закономірності та специфічні соціальні відносини, що виникають між сім’єю і суспільством, а також усередині сім’ї в процесі її становлення, функціонування і розвитку.

51. Структура сім’ї. Типологія сім’ї та її критерії.

Під структурою сім’ї мають на увазі всю Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница сукупність взаємин між її членами, яка містить у собі стосунки спорідненості, влади, авторитету, систему морально-духовних стосунків тощо. У загальній системі родинних взаємин, згідно з Н.Смелзером,існують два основні типи сімейної структури, або форми сім’ї. Нуклеарнасім’я складається з дорослих батьків і дітей, які від них залежать (матеріально, економічно, житлово, емоційно). Розширенасім’я включає нуклеарну сім’ю і родичів, наприклад, бабусю і дідуся, онуків, тітку, дядька, двоюрідних братів і сестер. Така родина вважається важливим, а в багатьох суспільствах і основним соціальним об’єднанням, спільнотою, базою розвитку соціальних відносин і гарантом взаємодопомоги і підтримки.

За типом Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница владних структур вирізняють патріархальніродини (де переважає влада чоловіків над іншими членами сім’ї), що існують у Таїланді, Японії, Ірані, Бразилії та багатьох інших країнах світу, та матріархальні сімейні системи (де влада належить жінці й матері). Останні трапляються зрідка, наприклад, у жителів Тробріандських островів. Останніми роками відбувається перехід від патріархальної до егалітарноїродинної системи (де вплив і влада розподілені між чоловіком і жінкою майже порівну).

Н.Смелзервказує на існування зв’язку між різними елементами структури сім’ї і шлюбу та соціальними умовами. Так, патрилокальне місце проживання поширене в суспільствах, де існували полігінія, рабство і часто відбувалися війни. Для членів цих суспільств звичайною роботою Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница було мисливство і збирання рослин. Матрілокальне місце проживання вважалося нормою в суспільствах, де жінки користувалися правом землеволодіння (наприклад, у селян Ірландії). Неолокальне місцепроживання пов’язане з моногамією, тенденцією до індивідуалізму тарівного економічного становища чоловіків і жінок.

Типологія сімей - розподіл сімей в залежності від існування особливостей їх соціально-демографічного складу та функцій.

Історичні типив залежності від характеру розподілу сімейних обов'язків та лідерства:1)традиційна сім'я (її ознаки: спільне життя принаймні трьох поколінь (бабусі-дідусі, їхні дорослі діти з подружжям, онуки); економічназалежність жінки від чоловіка (чоловік - власник власності); чіткий поділ сімейних обов'язків (чоловік працює, дружина народжує і Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница виховує дітей, старші діти доглядають за молодшими і т.д.); глава родини - чоловік);2)нетрадиційна (експлуататорська) сім'я (її відмінності від традиційної сім'ї: жінки працюють нарівні з чоловіками (залучення жінок до суспільної праці відбулося під час переходу від аграрного суспільства до індустріального); роботу на виробництві жінка поєднує з домашніми обов'язками (звідси - експлуататорський характер);3)егалітарна сім'я (сім'я рівних) (відрізняється справедливим розподілом домашніх обов'язків, демократичним характером відносин (всі важливі для сім'ї рішення приймаються всіма її членами), емоційною насиченістю відносин (почуттям любові, взаємної відповідальності один за одного і т.д.).

Історичні типи, засновані на виділенні функції, що переважає в Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница сімейному діяльності:1)патріархальна сім'я (основна функція - господарсько-економічна: спільне ведення господарства, переважно аграрного типу, досягнення економічного добробуту);2)дітоцентриська сім'я (найважливіша функція - виховання дітей, підготовка їх до самостійного життя в сучасному суспільстві);3)подружня сім'я (її основна функція - емоційне задоволення партнерів по шлюбу).На думку дослідників, останній тип, поки ще широко не поширений в суспільстві, характеризує родину майбутнього.

Типології по різних підставах:1) залежно від складу сім'ї: нуклеарна - батьки і діти; розширена - батьки, діти та інші родичі; неповна - один з батьків відсутній;2)по етапу життєвого циклу: молода сім'я; сім'я з первістком; сім'я з Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница підлітком; сім'я «покинуте гніздо» (коли діти виростають і створюють свої сім'ї);3)за соціальним складом: сім'я робітників; сім'я нових росіян; студентська сім'я та інші.

52. Основні функції сім’ї та їх сутність.

Функції сім’ї можна визначити як основні способи прояву активності, життєдіяльності сім’ї та її членів, і поділити на соціальні (спрямовані на суспільство) та індивідуальні (спрямовані на особу).

У соціологічній літературі відсутня єдина типологія функцій сім’ї. Залежно від сфер життєдіяльності можна виділити такі основні функції.

Соціалізуюча. Соціалізація молодого покоління: цілеспрямований вплив на особистість з метою прищеплення їй певних норм і зразків поведінки, а Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница також певних морально-психологічних якостей. Підтримка культурної безперервності суспільства: батьки передають дітям свій досвід, навички, знання тощо. Задоволення потреби в батьківстві, контактах з дітьми, їх виховання, самореалізації в дітях.

Репродуктивна. Прагнення мати дітей. Біологічне відтворення, дітонародження.

Економічна. Одержання матеріальних засобів одними членами сім’ї від інших (у випадку непрацездатності або в обмін за послуги). Матеріальне піклування (гроші, їжа, одяг, житло та ін.) про неповнолітніх, непрацездатних тощо.

Побутова. Одержання господарсько-побутових послуг одними членами сім’ї від інших. Підтримка фізичного здоров’я членів суспільства, догляд за дітьми: турбота про їжу, гігієну та ін.

Первинного соціального контролю. Формування і підтримка правових і моральних Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница санкцій за негативну поведінку і порушення моральних норм взаємовідносин між членами сім’ї. Моральна регламентація поведінки членів сім’ї в різних сферах життєдіяльності, а також відповідальність і зобов’язання у відносинах між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього полінь.

Емоційна. Одержання індивідами психічного захисту, емоційна підтримки в сім’ї Задоволення потреб в особистісному щасті і любові. Емоційна стабілізація індивідів та їх психологічна терапія: сім’я як своєрідне психологічне „сховище” зі своєю особливою, інтимною атмосферою, яка забезпечує людині кардинальну зміну психологічної обстановки і, відповідно, зняття нервової напруги.

Сексуальна. Задоволення сексуальних потреб. Сексуальний контроль – законодавство і звичаї вказують, хто Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница, з ким і при яких обставинах має вступати в статеві відносини.

Регенеративна. (лат. відродження, відновлення). Означає спадкування статусу, прізвища, майна, соціального становища. Сюди ж можна віднести і передачу якихось сімейних коштовностей; Зовсім необов'язково буквально розуміти під «коштовностями» ювелірні прикраси, їх можна передати будь-кому сторонньому, а ось таку коштовність, як альбом з фотографіями, чужій людині не передаси - тільки своєму, рідному.

Духовного спілкування. Духовне взаємозбагачення членів сім’ї Зміцнення дружніх основ шлюбного союзу. Розвиток особистості членів сім’ї.

Соціально-статусна. Задоволення потреб у соціальному просуванні. Надання певного соціального статусу членам сім’ї: людина отримує прізвище, ім Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница’я, по-батькові, сімейний статус, право розпоряджатися майном, належність до етносу, класу, релігійної групи. Відтворення соціальної структури.

Дозвільна. Задоволення потреб у сумісному проведенні дозвілля (відзначення свят і важливих подій, взаємозбагачення дозвільних інтересів Організація раціонального дозвілля (наповнення вільного часу з метою відпочинку). Соціальний контроль у сфері дозвілля.

Психотерапевтична. дозволяє членам сім'ї задовольняти потреби в симпатії, повазі, визнанні, емоційній підтримці, психологічному захисті. Шлюб вдалий чи ні залежно від активізації цієї функції, тобто в наш час[Коли?] сімейне існування в значній мірі залежить від стабільності близьких емоційних стосунків.

53. Основні категорії соціології сім’ї; проблематика соціологія сім’ї. Сутність закону Е.Енгеля Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница.

Категоріальний апарат соціології сім'ї включає широке коло понять. Серед них можна виділити такі основні категорії, які відображають головні сторони функціонування сім'ї, це: умови життя сім'ї, структура сім'ї, функції сім'ї, етапи життєвого циклу сім'ї і т.д.

Умови життя сім'ї являють собою сукупність факторів макро - і мікросередовища або іншими словами загальних соціальних умов та ближнього соціального оточення. До перших відносять наступні фактори: соціально-економічні (рівень розвитку сфери обслуговування; рівень житлового будівництва); соціально-політичні; соціально-культурні; умови, пов'язані з розподілом населення за демографічними, етнічними, соціально-класовими, професійними, освітніми ознаками; екологічні умови. До других: соціально-психологічні установки Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница (цінності, інтереси, орієнтації), які визначають життєву позицію і поведінку індивіда в сім'ї і суспільстві; склад і родинну структуру сім'ї тощо.

Під структурою сім'ї розуміють усю сукупність відносин між її членами, включаючи, крім родинних , систему духовних, моральних відносин та відносин влади й авторитету. Так, зокрема за структурою влади розрізняють авторитарну і демократичну сім'ї.

Розвиваючись, сім'я проходить ряд етапів, наступність яких складає сімейний або життєвий цикл сім'ї: ● виховання сім'ї - вступ в перший шлюб; ● початок дітонародження - поява на світ першої дитини; ● фаза "пустого гнізда" - вступ у шлюб останньої дитини; ● закінчення існування сім'ї Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница.

Під функціями сім'ї розуміють спосіб виявлення активності, життєдіяльності сім'ї та її членів. Класифікація цих функцій багатозначна. Так, Я.Щепанський виділяє наступні функції. ● підтримання біологічної безперервності суспільства; ● підтримання культурної безперервності суспільства шляхом передачі культурного спадку наступним поколінням; ● забезпечення соціального статусу дітей; ● забезпечення індивідумам задоволення емоційних потреб інтимного сімейного життя; ● соціального контролю.


documentbadicmz.html
documentbadijxh.html
documentbadirhp.html
documentbadiyrx.html
documentbadjgcf.html
Документ Характеристики особистості як об’єкта соціологічного пізнання 2 страница